Форма приводного ланцюга в першу чергу визначається її конструктивним виконанням і конфігурацією ланок; різні типи ланцюгів демонструють різні варіації зовнішнього вигляду та структури. Звичайні приводні ланцюги зазвичай мають структуру безперервної петлі, що складається з взаємопов’язаних ланок,-об’єднаних такими компонентами, як штифти та втулки-, які забезпечують гнучкість. Під час роботи ланцюг згинається вздовж профілю зубів зірочки для передачі потужності.
Стандартні роликові ланцюги, як правило, мають рівномірну замкнуту -структуру петлі з щільно розташованими ланками; вони складаються із зовнішніх ланкових пластин, що з’єднують вузол, із внутрішніми втулками та роликами, які забезпечують ефективне зачеплення із зубцями зірочки. Залежно від-несучої здатності та вимог застосування роликові ланцюги можуть бути розроблені як одно-, дво- або багато-ланцюги; збільшення кількості ниток збільшує загальну ширину та-несучу здатність ланцюга. На відміну від цього, у безшумних ланцюгах (або ланцюгах із перевернутими-зубцями) використовуються ланцюгові пластини-у формі зубів, що забезпечує більш плавну роботу під час зачеплення із зірочками та акуратніший, компактніший вигляд порівняно зі стандартними роликовими ланцюгами.
Привідні ланцюги, розроблені для певних застосувань, також мають різні структурні форми. Наприклад, листові ланцюги зазвичай складаються з нагромаджених шарів ланкових пластин, які утворюють плоску структуру, -подібну до смуг, розроблену в основному для того, щоб витримувати високі навантаження на розтяг; тим часом конвеєрні ланцюги часто включають додаткові пластини, ролики або насадки для полегшення транспортування та позиціонування матеріалу. Зрештою, форму та конструкцію приводного ланцюга необхідно вибирати на основі методу передачі, вимог до навантаження та робочого середовища, щоб забезпечити стабільність і надійність обладнання.